“Ма, а що таке місячні?” 

Книга для 5-10 років. Авторка – Оллі Скордіна – не тільки написала текст, але і власноруч зробила неймовірні ілюстрації, які 100% сподобаються і вам, і вашим донькам. У книзі також є дуже класні розмальовки, тож дитина може ще й самостійно творити магію олівцями чи фарбами, чим зробить свою книгу в певній мірі унікальною, неповторною.

Історія побудована у вигляді діалогу мами і маленької донечки, яка цікавиться темою прокладок, менструації, дорослішання, вагітності, пологів. Деякі діалоги мені здалися надто штучними, притягнутими за вуха, бо зазвичай діти таких питань не задають або роблять це трохи інакше, а мами так літературно не відповідають. Плюс згадка про бога в книзі, що стосується тіла, фізіології, науки – мені особисто не ок. Але розумію, що для деяких сімей це буде навіть дуже в тему.

Є деякі неточності: незапліднена яйцеклітина не подорожує матковою трубою і не вимивається місячними, це міф.

Трохи здивував у книзі мудрий кит, який геть усе знає про жіноче тіло, менструацію і вагітність. Чому саме кит? Звідки у нього інформація про людей, дорослішання і місячні дівчат? Якби це було пояснено, то таких питань би не виникало. Але задумка і реалізація досить непогані. Якщо ваша дитина задає багато питань, любить розмальовки і яскраві ілюстрації – тоді ця книга для вас. Вартість 380 грн.

“Віточка-квіточка та її дівочі справи”

На книзі зазначено, що вона від 9 років, але я впевнена, що декому з дівчаток сподобається і в 7-8 років. У цієї книги є “молодший брат” – “Я і він. Про хлопчаче без секретів”, яку теж написала Юля Смаль. А от “Віточка” присвячена  вже дорослішанню саме дівчат, і створена вона як захоплива історія подружок, які помітили, що в них вже ростуть груди, з’являється волосся на тілі, виникає купа запитань, на які терміново потрібні зрозумілі і прості відповіді. Книга не тільки про місячні, а й про стосунки, дружбу, безпеку.

Я теж працювала над “Віточкою-квіточкою”. Написала розділи-вставки про менструацію, гормони, гігієну, прокладки/чаші/тампони, ріст грудей, волосся, піхвові виділення та як розпізнати нездорові стосунки.

Якщо вашій доньці більше подобаються книги-історії, а не енциклопедії, то “Віточка” – просто ідеальна. Вартість 350 грн.

“Без маячні про перші місячні”

Це перше українське видання для підлітків та батьків із корисною інформацією та врахуванням особливостей нашої культури. А ще із десятками історій, які розповіли мені підписниці та дівчатка 10-12 років на лекціях про місячні, які я веду з 2019 року.

Для кого? Для дівчат від 8-9 до 13-15 років, у яких вже стартував етап дорослішання, але ще нема місячних. Або для тих, у кого не так давно почалися менструації. Проте цікавинки для себе знайдуть і старші сестри, і мами, і бабусі, і навіть брати й тата.

– Із чого починається дорослішання?
– Як вирахувати, коли у тебе підуть перші місячні?
– Як відповідати хлопцям на образливі фрази?
– Навіщо татові знати про місячні?
– Менструальна вечірка: що це?
– Чому у деяких країнах дівчаток виганяють з дому під час місячних?

Кому не підійде? Тим, хто не цікавиться темою, вважає її сороміцькою. Може не зайти також людям без почуття гумору і тим, хто ненавидить фемінітиви. І ще я не впевнена, що книга ок для дівчат, які ростуть без мами. Адже я часто в тексті апелюю саме до мам і трохи бабусь, щоб діти не боялися задавати будь-які питання дорослим, а ті, у свою чергу, не боялися на них відповідати. Вартість 350 грн. Також можна придбати електронну версію (на сайті проситиме у вас фізичну адресу, не звертайте уваги, напишіть будь-який, бо форма однакова – що для електронних, що для паперових). Вартість 350 грн.

“У гармонії з тілом”

Дуже класна книга з 8-9 років і до 13-14. Ілюстрації фанстастичні, нереальна якість паперу і друку, зручні розділи, класні графіки і таблиці.

Із мінусів – чомусь зазначено, що матка – один із органів задоволення у жінок. Є неузгодження тривалості циклу (наплутані нові дані і старі), є інформація про симпто-термальний спосіб визначення плідності і протизаплідні пігулки (для дівчат до 13-14 років, серозно?). Зустрічаються застарілі терміни: фаллопієві труби, бартолінові залози. Трохи незручна структура – спочатку про місячні взагалі, а наприкінці книги вже про менархе. Але, можливо, у цьому теж якась логіка є.

Із плюсів: естетично прекрасна; добре пояснює, що таке менструальний цикл; як відрізнити місячні від кровотечі; є дуже детальна інформація про вагінальні виділення; що робити, щоб менструація проходила комфортніше і менш болісно. Є розділ про вільну менструацію, а також про менструальні чаші, прокладки, тампони. Досить сучасне і актуальне видання. Вартість 290 грн.

“Путівник світом дорослішання. Для дівчат”

Тут не тільки про тіло і місячні, а й про безпеку в інтернеті, про те, як сказати “ні”, про почуття та емоції, про особисті кордони. І трохи про хлопців. Буде класним доповненням до будь-якої з книг про місячні. Від 10 до 15 років. Дуже делікатна, корисна книга. Я рада, що Видавництво Старого Лева видало “Путівник” Барбари Петрущак українською. Це дуже хороша робота, незважаючи навіть на невелику плутанину з термінами. Вартість 350 грн.

“Про тебе справжню”

Якби мене запитали, яка моя улюблена книга для підлітків, я впевнено відповіла: “Про тебе справжню” Марави Ібрагім. Вона не тільки про місячні. У ній розбирається безліч тем і проблем. Коли я вперше взяла її в руки, то планувала просто глянути зміст, а відклала вбік тільки тоді, коли було прочитано останню сторінку.

Це не книжка-інструкція, не книжка-інформація, не книжка-порадниця. Це – старша подружка, з якою дуже комфортно говорити на незручні теми, якій можна довірити всі свої “найстрашніші” секрети і разом посміятися над найганебнішими ситуаціями свого життя. Наприклад, такими як: ти довго терпіла до туалету і обмочилася, місячні почалися в найнезручніший момент або тобі так і не вдалося змити в туалеті “бомбу”, і довелося забрати її з собою в пакеті. Так-так! Про це написано в книзі, і це найсмішніший і найпрекрасніший розділ із тих, які я коли-небудь читала!

А ще “Про тебе справжню” розповість юним читачкам, що груди бувають різних форм, кольорів, і це нормально; що висипання на шкірі – це те, з чим стикається практично кожна дівчина; що ми всі пітніємо й іноді неприємно “пахнемо”; що волосся на тілі – це ок, і видаляти його чи ні – твоя особиста справа; що перша менструація – це часто несподівано й ніяково, а жирок – це чудово.

Книжка дуже підтримуюча. Вона допомагає прийняти себе і своє тіло, надихає на позитивні зміни, смішить і дарує відчуття самоцінності. А це важливо кожній дівчинці! Рекомендується з 10 років. Вартість 300 грн.

“Поговоримо про місячні”

Це була перша книжка для дівчат про місячні українською!

Одразу скажу про плюси. Їх більшість. Книга естетично прекрасна: зручний формат, яскраві позитивні малюнки, класне сучасне оформлення. Тримаєш в руках і отримуєш величезне задоволення!

Ілюстрації. Як же круто, що зараз і в рекламі, і на фото різних магазинів білизни/одягу, і в книжках з’являються звичайні дівчата і жінки. Не моделі з ідеальною зовнішністю, без волосся, розтяжок і складинок на тілі, а прості люди, яких ми найчастіше бачимо щодня. І на вулицях, і вдома, і в дзеркалі. Так і тут: на малюнках дівчата різної ваги, з волоссям на ногах і під пахвами, із висипаннями на шкірі і “жирком” на животі.

“Поговоримо про місячні” Юмі Стайнз і Мелісси Кан написана з величезною любов’ю і вдячністю до свого тіла і всіх фізіологічних процесів, які в ньому відбуваються. І з завданням сформувати гарне ставлення до менструації, а також підтримати дівчаток на етапі становлення менструального циклу авторки прекрасно впоралися. Порадувало видання і купою практичних порад, які точно стануть у нагоді.

А тепер про недоліки. Зазвичай іноземні книжки дещо відірвані від нашої реальності. Наприклад, розділ про шкільні туалети. Юмі і Мелісса навіть уявити не можуть, що в 2020 році в деяких українських школах туалети не мають кабінок/дверей і зовсім не пристосовані для того, щоб спокійно замінити прокладку чи тампон. Які там окремі смітники для засобів гігієни?

Плюс коректні терміни. Якщо ми хочемо зняти стигму з місячних, то писати “червоні гості” (у нас так не говорять! або червоні дні, або гості з Червонограда) чи кровотеча (для мене це слово має зовсім інше значення) – якось трохи дивно. Виникла там плутанина і з вільною менструацією (вільне витікання), бо найпростіше її практикувати у дні рясних виділень, а не навпаки. Не було для мене і чіткої логічної структури, що в цій темі є надважливим критерієм. І декілька порад реально засмутили (про щоденні прокладки, протизаплідні пігулки, тренування щодо використання тампонів у звичайні дні та інші).

Для 12-16 років. Вартість 310-350 грн.

п.с. Найперша ілюстрація – Ірини Вале із книги “Без маячні про перші місячні”.

А після презентації книги у Вроцлаві, я подумала, що було б круто, якби дівчата мали можливість зробити з подружками, сестрами, братами, мамами, татами якісь цікавинки із паперу, які б стосувалися саме теми менструації. І я написала Насті. Так народилися дві прокладки-складанки: “Місячна квітка” і “Місячна дівчинка”. Вірю, що вони вам дуже сподобаються. І що для дівчат тема місячних не буде такою страшною, табуйованою, як це було в наш час.

Викрійка “Місячна квітка” – скачати
Інструкція до прокладки-складанки “Місячна квітка”
Відеоінструкція до “Місячної квітки” 

Викрійка “Місячна дівчинка” – скачати
Інструкція до прокладки-складанки “Місячна дівчинка”
Відеоінструкція до “Місячної дівчинки”

Викрійки – безкоштовні. Ви можете їх скачати, звернутися у типографію, надрукувати на матовому папері формату А4 щільністю 160. На викрійках можна написату дату перших місячних, і тоді вона точно ніколи не забудеться! А ще така творчість формує позитивне ставлення до менструації. Це майже як святкування менархе! До речі, викрійку можна дарувати дівчатам на перші місячні.

Будемо дуже вдячні, якщо покажете у сторіз результат вашої творчості і поставите відмітку на мене (www.instagram.com/sexinforia) і Настю (www.instagram.com/gor.na).

І нагадаю про свою книгу “Без маячні про перші місячні”. Вона ідеально підходить для дівчаток від 8 до 14 років. Але точно буде цікавою і корисною і для старших дівчат, і для дорослих жінок, і для хлопців-підлітків, і для чоловіків. Це книга, яка спонукає до діалогу між дітьми і дорослими на тему менструації, засобів гігієни, лікарів (хороших і не дуже), цькування у школі і поза її межами. У книзі є:

1. багато реальних історій моїх підписниць;
2. сторінки із евфемізмами – як раніше у нашій культурі називали місячні, щоб не казати страшні слова “місячні”, “менструація”;
3. стікерпак з акулою! Бо “акули пливуть на кров” – один із евфемізмів.

Купити “Без маячні про перші місячні” можна будь-де (у книгарнях, на розетці), а електронну версії можна придбати на сайті видавництва Віхола (тиць) – там з вас вимагатиме телефон і адресу НП, пишіть будь-що, бо то така форма. Книга прийде на вказаний імейл. Також буду вдячна вам за чесні відгуки на книгу. Приємного читання. І нехай для сучасних дівчат місячні будуть приємною пригодою!

Чому мастурбація в 2-4 роки – це нормально?

Мастурбація – це самостимуляция статевих органів, яка викликає приємні відчуття. Діти можуть торкатися до геніталій рукою або яким-небудь предметом. Наприклад, м’якими іграшками, ковдрою, подушкою. Іноді це відбувається під час гігієнічних процедур у ванні. Малюк часто виглядає збудженим і почервонілим. Це може відбуватися кілька разів в день або на тиждень. Найчастіше самостимуляция трапляється, коли дитина засинає, нудьгує, дивиться телевізор, грає на планшеті чи перебуває у стресовому стані (про це трохи пізніше).

Близько третини дітей в дошкільному віці мастурбує, тому що відчуває себе добре під час цього заняття. Деякі малюки мастурбують часто, тому що чимось незадоволені. Наприклад, якщо їх намагаються відучити від соски або привчають до горщика. Інші таким чином реагують на покарання або вимогу припинити мастурбацію.

Як довго це може тривати?

Як тільки дитина спробує мастурбацію, вона навряд чи припинить це робити відразу. Тут важлива реакція дорослих. Якщо батьки будуть лаяти, бити, погрожувати, залякувати, мастурбація тільки посилиться. Вона стане способом впоратися зі стресовою ситуацією. Якщо ж мама і тато зроблять вигляд, що не помічають, не будуть акцентувати на цьому увагу, спробують чимось відволікти (коли дитина ще зовсім маленька) або доброзичливо і коректно скажуть, що торкатися до статевих органів – це нормально, але за двох умов – чистими руками і тільки на самоті (якщо дитина трохи старша), швидше за все, це не триватиме більше півроку.

Чи може мастурбація стати причиною проблем у майбутньому?

«Мені було 4 роки, коли мама застала мене за мастурбацією. Вона сильно розізлилася, побігла на кухню, схопила обробну дошку і сокиру для м’яса. І поклавши мої маленькі ручки на дошку, замахнулася. Я пронизливо закричала. А вона без сил впала на підлогу і заридала. У той момент я зрозуміла, що не існує більш жахливої дитини, ніж я. І всі наступні роки у мене не складалися стосунки ні з моїм тілом, ні з сексуальністю, ні з іншими людьми. Мені вже за 30, а я все ще розгрібаю наслідки того страшного моменту».

Мастурбація не завдає шкоди організму. Від цього не росте волосся на долонях, не зменшується пеніс, не збільшуються внутрішні (малі) статеві губи, не з’являються інфекціїчи захворювання. Девіації (сексуальні порушення) і залежність (патологічна мастурбація) можуть сформуватися від неправильної і неадекватної реакції дорослих. Причому почуття провини, сорому і страху буде тим більше, чим ближчеіті люди, які їх викликали. Наприклад, зауваження або крик виховательки в дитсадку за мастурбацію або руки в трусах сприймаються менш болісно, ​​ніж така ж реакція батьків.

І ще одне важливе уточнення. У мастурбації немає медичних причин. Зарубіжні фахівці вже багато років наполягають на тому, що подразнення в області геніталій викликає біль або свербіж; це не викликає мастурбацію.

Як можна допомогти дитині, яка мастурбує?

 «Ми вже й лаяли, і залякували, і били, і в куток ставили – нічого не допомагає! Все одно мастурбує. Стало навіть гірше і частіше. Що нам робити?»

1. Ставте перед собою тільки реалістичні цілі
Прийміть той факт, що повністю усунути мастурбацію неможливо. Найважливіше – навчити дитину робити це наодинці. У своїй кімнаті або у ванній. І обов’язково стукайте в двері, щоб не поставити в незручне становище ні себе, ні свою дитину. Якщо ж ви повністю ігноруєте мастурбацію, незалежно від того, де вона відбувається, дитина буде думати, що може робити це де завгодно.

2. Ігноруйте мастурбацію під час сну або засипання
Залиште дитину в спокої і не продовжуйте перевіряти його або її. Не забороняйте лежати на животі і не питайте, де знаходяться руки.

3. Відволікайте дитини від мастурбації в інший час
Спочатку спробуйте використовувати іграшку або цікаву активну гру. Якщо це не допоможе, скажіть: «Я знаю, що це приємно, і це нормально робити в своїй кімнаті або у ванній, але не роби цього в іншій частині будинку / квартири або коли інші люди поруч». Коли дітям виповнюється 4-5 років, вони стають більш чуйними до почуттів інших людей і розуміють, що їм слід мастурбувати тільки наодинці з собою. Молодших дітей, можливо, доведеться відправити в свою кімнату, щоб завершити розпочате.

4. Обговоріть це питання з вихователем в дитячому саду або нянею
Попросіть відповідального дорослого адекватно реагувати на мастурбацію. Чи не кричати, не лаяти, а спробувати відвернути.

5. Більше обіймайтеся з дитиною!
У деяких випадках збільшення фізичного контакту з батьками та іншими значущими дорослими допомагає дитині менше мастурбувати. Просто спробуйте, це може піти на користь вам обом.

Найбільша помилка батьків при дитячій мастурбації

«Мій п’ятирічний син став досить часто мастурбувати, і я, щоб припинити це, вирішила відвести його до дитячого психологу. У нашому великому місті я обрала найкращу спеціалістку з найліпшими відгуками та рекомендаціями. Вона вислухала і дала направлення до лікаря. Мовляв, він допоможе за один візит, і хлопчик більше ніколи не буде рукоблудити. Ми прийшли до лікаря, він узяв ніж, підійшов до сина і сказав: «Будеш чіпати пеніс, я тобі його відріжу». Дитина сильно злякався і стала голосно ридати, а я була в ступорі від усього, що відбувалося. Тепер справляємося з наслідками такої «допомоги». Тож іноді не йти до фахівців – більш правильний і безпечний метод».

Найбільша помилка батьків при дитячій мастурбації – бажання повністю її усунути. Це призводить до боротьби за владу, яку батьки неминуче втратять. Діти не повинні піддаватися фізичному чи емоційному покаранню за мастурбацію. Не можна навішувати на мастурбацію ярлики поганого, брудного, гріховного заняття. Не зв’язуйте руки своїй дитині і не застосовуйте будь-які обмеження (спати тільки з руками під щокою). Усі ці підходи призводять лише до супротиву, а в майбутньому, можливо, до сексуальних проблем і табу.

Патологічна мастурбація: коли мова про залежність, а не задоволення

Як відрізнити звичайну (експериментальну) мастурбацію від патологічної?

– Дитину неможливо відволікти грою або іншими активностями.
– Малюк починає віддавати перевагу мастурбації замість того, щоб займатися улюбленими заняттями – дивитися мультики, спілкуватися з батьками, гратися іграшками.
– Відбувається усе частіше і частіше. Дитина не здатна припинити мастурбувати, якщо хтось заходить до кімнати.
– Мастурбація стає єдиним способом заспокоїтися і впочуватися добре.

Найчастіше виникає з двох причин: нудьга і сильний стрес. Перша більш характерна для дітей з інвалідністю, а також тим малюкам, які не вміють самі займати себе іграми. Їм постійно потрібен хтось для взаємодії і спілкування. У батьків не завжди є можливість бути з дитиною так багато часу, тому потрібно знайти альтернативу – відвести на гуртки, в спортивну секцію, запрошувати додому інших дітей, взяти няню для прогулянок. Як тільки зникне час нудьгувати, мастурбація сама по собі припиниться. Або знизиться до того рівня, коли занепокоєння батьків зникне.

Стрес – більш складна причина. Але зустрічається найчастіше. Наприклад, в садку вихователька погано ставиться до малюка, вчителька в школі весь час чіпляється. Або вдома батьки постійно сваряться, практикують фізичне або будь-яке інше насильство, від дитини вимагають якихось надзусиль (як варіант – відвідувати багато гуртків/занять). У цих випадках мастурбація може стати найдоступнішим і найпростішим способом розслабитися, зняти тривожність, стрес.

Що робити в такій ситуації?

– Якщо точно знаєте причину стресу, тривожності – прибрати її. Але не сподіватися, що мастурбація одразу ж припинитися. Доведеться набратися терпіння – стрес і його наслідки не зникають в один момент.
– Якщо не знаєте причину, можна звернутися до фахівця, який допоможе розібратися і знайти для малюка інші способи заспокоюватися і справлятися зі складними відчуттями. Інколи дитину взагалі не треба тягнути до психолога – розмови з батьками може бути цілком достатньо.

В яких випадках точно потрібно звернутися до фахівців?

 Дитині виповнилося 4-5 років, а вона продовжує мастурбувати в присутності інших людей.
Є підозри, що дитину хтось цьому навчив.
Дитина робить спроби мастурбувати об інших дітей і дорослих.
Дитина переживає стрес або невдоволення.
Ви не можете змиритися з мастурбацією дитини.
Ситуація з мастурбацією тільки посилюється протягом одного-двох місяців.
Є підозри, що дитина постраждала від сексуального насильства.
Мастурбація настільки інтенсивна і нав’язлива, що це призводить до травмування статевих органів.

Бажаю вам мудрості і грамотних фахівців!

Не хочуть говорити і обговорювати? Нехай читають. Тим більше, що на книжковому ринку зараз з’явилася маса прекрасних новинок, які будуть корисні й батькам. Тому рекомендація залишається тією ж: перед врученням доньці чи синові обов’язково прочитайте самі.

Також дивіться рекомендації книжок про секс, зачаття і народження дітей для малюків від двох до десяти років.

«Як я дорослішаю»

Аніта Найк, Філ Вілкінсон

Це єдине видання, яке я рекомендую двічі – і для 7-9 років, і для 10-13. Його варто придбати в сімейну бібліотеку, якщо в родині підростають допитливі діти, які цікавляться своїм тілом, фізіологією, сексом, дітонародженням, почуттями, гігієною. І, звісно, якщо ви хочете, щоб вони були грамотними й здоровими. Ідеально для 7-12 років.

Після моєї рекомендації «Як я дорослішаю. Посібник для дівчат та хлопців» в інстаграм-блозі мені написала підписниця: «Я придбала. Це неймовірно круті книжки! Перш, ніж подарувати племінникам, прочитала сама. І просто не могла відірватися. Як же мені не вистачало такої важливої інформації в підлітковому віці! Скількох проблем, хвилювань та побоювань можна було б уникнути!».

Книжки гарні, написані неймовірно цікаво й просто, є базова інформація про головне. А ще мені подобається, що в кінці посібника для дівчат є інформація про дорослішання хлопців. І навпаки. Це класно! Бо й хлопці, й дівчата мають знати фізіологію один одного. Так їм буде простіше порозумітися – і в школі, і в дружніх стосунках, і в шлюбі. Тому від усього сердця раджу!

Тільки українською. Вартість 300 грн за одну.

«Поговоримо про згоду»

Юмі Стайнз, др. Мелісса Кан

Фантастична книга про згоду і особисті кордоні! Рекомендую підліткам від 10-12 років (тут на розсуд батьків, бо діти у цьому віці дуже різні). Але і дорослим читати обов’язково: мамам, татам, старшим братам і сестрам, бабусям, дідусям. Бо якщо в родині не розуміють, що таке згода і не поважають особисті кордони, то усі ці книги – до одного місця!

Тут не тільки про секс. Перш за все тут про згоду вцілому: брати/давати речі, обійми з родичами, прийом у лікаря, стосунки з вчителями/тренерами, як сказати “ні” і чому не варто пояснювати причину відмови.

Тут будуть детально розбиратися ситуації, коли брат просить взяти твою футболку, а повертає її з дірками і в багнюці. Чи це ок ситуація? А якщо вчителька просить почухати їй спинку, це нормально чи ні? А як взагалі відмовляти людям, які мають над тобою владу і можуть тобі нашкодити через твоє “ні”?

Ну і про згоду у сексі теж є. Моя улюблена цитата: “Коли ви говорите “ні”, ви не позбавляєте когось свого тіла чи свого часу, тому що вони їм ніколи не належали!”

Я б рекомендувала перечитувати і дорослим, і підліткам щороку. Вартість 250-300 грн

«Пишайся своїм тілом (і його змінами)»

Соня Рене Тейлор

Класна книжка для дівчат від 8 років. Про що? Про безумовну любов до свого тіла і тих змін, які відбуваються з ним у пубертаті.

Я не знаю, чи зможе ця книга бути для дівчат більшим авторитетом, ніж ЗМІ, соцмережі і суспільство, які постійно нав’язують жінкам стандарти краси, але мені б того дуже хотілося. Бо здорове ставлення до тіла, фізіології – запорука більш спокійного дорослішання.

Про що йдеться у книзі? Про згоду, небезпеку в інтернеті, про дружбу, про дорослих, яким можна довіряти. І головне: ніяких комплексів! Не подобається тобі бюстгальтер (незручно, дискомфортно) – не носи. Подобається? Ось поради, як підібрати правильний розмір.

Звісно, у книзі є моменти, до яких можна прискіпуватися, але робити те не варто, бо книга формує здорове ставлення як до свого тіла, так і до чужих тіл. А це значно зменшує ризики травлі і булінгу серед підлітків і дітей. До речі, у книзі ні слова про секс (рапотом кому важливо). Книгу від душі рекомендую! 200-290 грн

Є також друга частина для дівчат від 10 років, але поки що не купувала її.

«Читати заборонено. (Майже) таємний посібник»

Ілона Айнвольт, Катаріни Фьорінгер

Книга «Читати заборонено» ідеально підійде дітям від 10 до 13 років. Написана у вигляді спільного щоденника двох друзів – дівчини і хлопця, які діляться своїми переживаннями щодо змін у тілі, обговорюють питання сексу, контрацепції, а також різні події, що стаються в їхньому житті та житті однокласників, батьків, знайомих.

Дуже хороша і корисна книга. Малюнки гарні, цікаві і з гумором. Особисто мені такої книжки дуже не вистачало в мої 10-13 років, і я була б рада прочитати її саме тоді.

Але майте на увазі, що у виданні розглядаються питання ЛГБТ-спільноти. Причому дуже делікатно і спокійно. І це справді та інформація, яка дуже хвилює підлітків. І навіть дітей молодшого віку. Добре пригадую групу дівчат 9-11 років, які відмовлялися йти з лекції, доки я їм не поясню як чоловіки стають жінками, а жінки – чоловіками.

Книжку раджу, якщо ви свідомі і прогресивні батькі, які розуміють, що замовчування різних тем призведе тільки до втрати довіри у дітей й неможливості задати будь-які питання найближчим дорослим людям.

Вартість 330-400 грн.

«Цілком природно. Статеве дозрівання, дорослішання, секс і сексуальне здоров’я»

Робі Г. Гарріс і Майкл Емберлі
Ця книга – одна із серії “Цілком нормально” – про зачаття, вагітність, пологи, секс, почуття і безпеку була написана ще в 1994 році. Видання перевидавалися, змінювалися, доповнювалися. І ось нарешті книга для підлітків (від 10 і до 16 років) з’явилася українською.

Написана з гумором, містить купу коміксів, а ще двох героїв – бджолу і птаха, які вивчають усі табуйовані теми, обговорюють їх і, звісно, дискутують. Спасибі перекладачці, яка українізувала деякі жарти (наприклад, у книзі є відсилка до “Океану Ельзи”). Піднімаються такі теми: статеве дозрівання, секс, почуття, місячні, полюції, мастурбація, зачаття, вагітність, пологи, родина, насильство, кібербезпека, ІПСШ, відповідальні рішення.

Мені довірили бути рецензенткою книги, і скажу вам, що це завжди непроста робота. Адже, з одного боку, я не маю права втручатися у авторський текст, а, з іншого, повинна виправити усі некоректні терміни та застарілі поняття. Ви можете погортати видання в книгарні (сподіваюся, скоро “Цілком природно” з’явиться на полицях магазинів), щоб точно визначитися, чи підійде ця книга вашій дитині. Не усім подобаються ілюстрації у такому стилі. Деякі комікси здаються дорослим занадто відвертими. Але пам’ятайте, що рішення, купувати книгу чи ні, приймаєте тільки ви. Видання має цупку обкладинку, але журнального типу (не тверду), розмір 26 на 22 см. Вартість – від 350 до 390 грн.

«Путівник світом дорослішання»

Барбара Петрущак

Дуже класні книги від 10 років. Їх дві – посібник для дівчат і посібник для хлопців. Майже на 50% книги повторюють інформацію одна одної. І це ок. Наприклад, глави про згоду, безпеку в інтернеті – ідентичні. Але книги закривають майже всі питання, що можуть бути в підлітковому віці – зміни в тілі, менструації/полюції, волосся в незвичних місцях, дружба, закоханість, як дбати про себе, яке висловлювати свою думку, як сприймати себе позитивно.

Є деяка плутанина з термінами і інформацією про вік звернення до лікарів без згоди батьків, але не критично. Дуже багато корисної інформації про емоції, власні кордони і вміння сказати “ні”.

Не можна не відзначити якість ілюстрацій, дизайну, оформлення. Сучасне привабливе видання. Дуже круто, що Барбара Петрущак написала ці книги, а видавництво Старого Лева переклало його з польської. Вартість 250-350 грн.

«Повага. Хлопцям про кохання, секс і згоду»

Інті Чавес Перес

Я завжди кажу, що дівчатам в плані сексуальної освіти пощастило трохи більше, ніж хлопцям. У них є місячні і може настати вагітність. Тому батьки волею-неволею говорять з доньками на різні теми (як – це вже інше питання). З хлопчиками ж майже ніколи ніяких розмов не ведеться, і батьки дивуються: «А про що з ними говорити?». Однак проблем в період пубертату у юнаків не менше. А іноді – навіть більше.

Про що ж переживають хлопчики-підлітки? Про те, що їх пеніс замаленький або завеликий. Що ерекцій занадто багато і трапляються в найнезручніші моменти, а коли потрібно – не доб’єшся її ніякими способами. Про те, що необрізаний пеніс виглядає негарно, а з обрізаного всі сміються. Що еякуляція настає дуже швидко або навпаки – не наступає занадто довго. Маса причин для хвилювань!

А ще мастурбація, полюції, презервативи, сексуальні експерименти з друзями, закоханість – хто розповість про все це тривожним підліткам, які живуть у світі вихваляння, міфів і вигадок?

І в момент, коли дорослим не вистачає слів, знань або сміливості, щоб поговорити на важливі теми, на допомогу приходить книга «Повага. Хлопцям про кохання, секс і згоду». Чим ця книга відрізняється від інших? Тим, що у ній є багато хорошої інформації, якої нема в інших книгах. Наприклад, як етично, коректно закінчувати стосунки. Як сказати дівчині чи хлопцю, що я прийняв/прийняла рішення припинити спілкування, причому так, щоб мінімально завдати болю? Також є класний розділ про мову тіла. Усім відомо, що через жіночу соціалізацію дівчатам важче казати “ні”, тому у книзі є перелік жестів чи знаків, як зрозуміти, що дівчина насправді не хоче з тобою сексу, навіть якщо не говорить вголос “ні”.

Книга для 14+. Є глава не тільки про те, як займатися сексом з дівчатами, але й про те, як це робити з хлопцями. Вартість 250-335 грн.

«Про тебе справжню»

Марава Ібрагім

Дуже позитивна і корисна книга для кожної дівчинки від 10 років. Це не книга-інструкція, не книжка-інформація, не книжка-порадниця. Це – старша подружка, з якою дуже комфортно базікати на незручні теми, якій можна довірити всі свої «страшні» секрети і разом посміятися над найбільш ганебними ситуаціями свого життя. Наприклад, такими як: ти довго терпіла в туалет і упісялась, місячні почалися в найневдаліший момент чи тобі так і не вдалося змити в туалеті «непотоплювану бомбу» і довелося забрати її з собою в пакеті. Так-так! Про це написано в книзі, і це найсмішніша і найпрекрасніша глава з тих, які я коли-небудь читала!

А ще «Про тебе справжню» розповість юним читачкам, що груди бувають різними, і це нормально; що висипання на шкірі – це те, з чим стикається практично кожна дівчина; що ми всі пітніємо й інколи неприємно «пахнемо»; що волосся на тілі – це ок, і видаляти їх чи ні – твоя особиста справа; що перша менструація – це часто несподівано і ніяково, а жирок – це чудово.

Книга дуже підтримуюча. Вона допомагає прийняти себе і своє тіло, надихає на позитивні зміни, смішить і дарує відчуття самоцінності. А це важливо кожній дівчинці!

Марава Ібрагім – семиразова світова рекордсменка з гімнастики, тому про тіло, харчування, спорт вона знає дуже багато і делікатно ділиться своїми рекомендаціями з підлітками. Наприкінці книги є вправи, які без побічних ефектів (на відміну від таблеток) допоможуть зняти спазми, біль, втому, напругу.

А ще «Про тебе справжню» – естетичний шедевр. Кожна ілюстрація продумана і досконала. При цьому зображення грудей, статевих органів, місячних, молочниці і навіть прищів викликають тільки захоплення й милування! Спасибі авторкам цього видання! Мої найкращі рекомендації. Вартість 230-290 грн.

«Про секс. То як, поговоримо?»

Ханна Віттон

Незважаючи на те, що на обкладинці вказано 15+, книгу можна сміливо пропонувати з 13-14 років. Дуже естетично гарне видання.

«Повага. Як діяти, коли зазіхають на твої особисті кордони»

Кортні Макавінта, Андреа Вандер Плайм

Фото із сайту synychka.com

Книга про кордони. Внутрішні й зовнішні. Про вміння сказати «ні», про самоповагу. Чітка, структурована, із зрозумілими інструкціями, прикладами відповідей і дій в складних ситуаціях, реальними історіями дівчат. Авторки кажуть: «Ця книга навчить тебе чути, поважати і берегти себе, досягати своїх цілей – не зважаючи на стереотипи і без страху залишитися одній».

На які питання відповідає книга?

– Як прийняти і полюбити своє тіло? Як правильно піклуватися про нього?
– Як захиститися від образу «ідеальної жінки», який пропагує медіа? І взагалі, чи такий він ідеальний?
– Якими повинні бути стосунки з коханою людиною? Яким буде перший секс і чи готова ти до нього?
– Як захистити себе від токсичних стосунків (з першим хлопцем, друзями, родичами)? Як захистити свої кордони і домогтися того, щоб з твоєю думкою рахувалися?
– Як впоратися з буллінгом у школі? І як допомогти друзям, якщо вони стають жертвами цькування?
– Як максимально убезпечити себе від насильства? Які є способи самооборони?
– Що робити, якщо ти бачиш несправедливість (особливо щодо дівчат і жінок)? Як реагувати, як допомогти їм? Що в твоїх силах?

Вартість від 320 грн.

«SEX. Наука в коміксах»

Ларрі Гонік

Найбільша несподіванка для мене серед книг з сексуальної грамотності, що є зараз на полицях українських книжкових магазинів. По-перше, в ній дуже багато інформації, якої немає навіть у серйозному научпопі (наприклад, результати досліджень з генетики, біології чи медицини). По-друге, подано досить коротко і легко – мабуть, за рахунок безлічі малюнків, карикатур і візуального контенту.

Охоплено дуже багато тем, про які зазвичай у книгах не пишуть (особливо для підлітків): про еректильну дисфункцію, аноргазмію, сексуальні домагання, проблеми у стосунках, секс у шлюбі, мозок і сексуальність. Тут навіть подається формула досконалого кохання Роберта Стернберга – пристрасть, близькість і відданність у рівній кількості. Тому є багато цікавого і для дорослих.

Але! Я б радила цю книгу з 16 років. Бо деякі жарти – про ту ж некрофілію – щось мене насторожили. Чи то в мене проблеми з почуттям гумору? Та все досить індивідуально. Звісно, там є інформація, яка корисна і в 8-12 років, тому віддаю на розгляд і відповідальність батьків.

Книга українською (хоча, як на мене, то переклад неідеальний), коштує близько 200-350 грн.

п.с. Цей список книг буде час від часу поновлюватися. Якщо у вас є книги для підлітків «про ЦЕ», яким ви готові дати найкращі рекомендації, – буду вдячна за інформацію в коментарях!

Сучасним дітям порно доступно набагато раніше. І ніяких проблем: один клік і ти дивишся доросле кіно. Причому більшість хлопчиків і дівчаток знаходять відверті відеоролики абсолютно випадково – сайти з дитячими мультфільмами й іграми показують рекламу 18+, по якій цікава дітвора охоче клікає. Безпечний запит «свинка Пеппа» може привести на контент сексуального характеру. Середній вік першого перегляду порнографії зараз припадає на 5-9 років.

Застали дитину за переглядом порно: як реагувати

Батьки найчастіше не церемоняться з дітьми, які випадково натрапили на порносайти, і вирішують проблему лайкою, заборонами, контролем. Мені доводиться постійно нагадувати: дитина не стала поганою, якщо подивилася відверті кадри! Зараз реальність така, що навіть безпечний пошук і батьківський контроль не врятують нинішнє покоління дівчаток і хлопчиків від порнографії. Хіба що трохи відтягнуть момент знайомства (що, звичайно, теж добре). Тому все, що ми з вами – дорослі зрілі люди – можемо зробити, – це реагувати спокійно, обговорювати, пояснювати і відповідати на питання.

Але хтось напевно заперечить: «А що такого страшного в порнографії? Діти повинні знати про секс. Непоганий спосіб інформування!».

Поганий. Дуже поганий. Спотворене сприйняття сексуальності й близькості, неправильне уявлення про тіло, статеві органи й статеворольові моделі. І повна відсутність безпеки! У житті не варто навіть намагатися повторити те, що показано на екрані.

Давайте розбиратися детально.

Чому у порнографії є ​​обмеження 18+? Дорослим людям простіше розібратися, що там показано більш-менш правдиво, а що перебільшено, гіперболізовано й небезпечно. Але діти і підлітки всі сцени сприймають за чисту монету, думають, що саме так чоловіки і жінки займаються сексом.

Тому, перш за все, варто повідомити дитині, що такі фільми є, вони знімаються для дорослих і демонструють ті частини тіла, які ми зазвичай прикриваємо білизною. Але це така ж вигадка, як і будь-яке шоу на ТБ, художнє кіно. Це монтаж і робота акторів, якими керує режисер. І найчастіше, в порнографії показаний нездоровий секс, нерідко із застосуванням сили, відсутністю згоди між партнерами, що веде до нереалістичних очікуваннь сексуальної активності як чоловіків, так і жінок.

Інструкцію, сестро, інструкцію!

1. Дізналися, що дитина дивиться порнографію? Зберігайте спокій! Якщо ми хочемо уникнути безконтрольного і регулярного відвідування дорослих сайтів, важливо без сорому говорити на цю тему. Скажіть: «Навіть якщо ти подивився щось відверте, це не означає, що ти став поганим». Часто саме неадекватна реакція батьків на інтимні теми провокує дітей приховувати, ховатися, не підходити із запитаннями або проблемами в цій сфері.
2. Деякі зарубіжні фахівці вважають, що поговорити про порнографію можна ще до того, як дитина сама все знайде/побачить. Наприклад, як тільки діти отримують доступ в інтернет, і вже самостійно користуються пошуком. Наше завдання – щоб саме батьки були надійним джерелом інформації для дітей, а не порнографія або сайти з сумнівною інформацією. А для цього потрібно брати ініціативу в свої руки, багато говорити, обговорювати і озброїти дітей проти порнографії.
3. Дайте дітям практичний план дій. Що робити дитині, яка випадково побачила картинки або відео відвертого змісту? Відвернися, біжи, розкажи. Якщо ваші донька чи син будуть точно впевнені, що їх не покарають за випадковий перехід на порносайт або будь-який інший ресурс із сумнівним змістом, можете бути спокійні: такий план спрацює. Я часто чую історії дітей, які страшенно лякалися, потрапляючи на порносайти, так як думали, що батьки помітять і покарають. А було б добре, якби дівчатка і хлопчики навпаки мали можливість звернутися до дорослих з проханням захистити від недоброякісного контенту.
4. Якщо ваша дитина побачила порнографію і відчула шок від відео, постійно говорить про це, згадує, варто звернутися до психотерапевта. Не всі діти, які подивилися відверті кадри у віці від 5 до 9 років, будуть травмовані. Хтось виросте і посміється з того, як рано побачив/побачила порно, хтось розповідатиме, що нічого не зрозумів/не зрозуміла або як подібне кіно в дитинстві взагалі не викликало інтересу. Але чутливі й вразливі дійсно знаходяться в групі ризику. Тут потрібно тримати руку на пульсі.
5. Якщо дитина задає питання, на які ви не знаєте, як відповісти, візьміть паузу. Скажіть, що вам потрібен деякий час, щоб знайти відповідь. І обов’язково поверніться пізніше до теми – не ігноруйте своїх обіцянок. Це абсолютно нормально, і формує довірливі стосунки. Адже важливо навіть не те, наскільки багато ви знаєте, а чи готові ви відповідати на питання, шукати інформацію, бути чесними й щирими зі своїми дітьми.

Порнографія: заборонити не можна пояснити

Якщо у вас підліток, і ви не знаєте, як підступитися до теми порнографії, скористайтеся історією моєї знайомої. Мудра мама одного разу сказала 13-річному синові: «Я знаю, що всі підлітки твого віку дивляться порно. Раптом ти захочеш дізнатися, що саме там показано неправильно, скажи мені. Я поясню». Син обурився, запевнивши, що нічого такого вони не дивляться, і взагалі цікавляться тільки навчанням. А через два тижні, страшенно бентежачись, сказав: «Мааааам, а пам’ятаєш, ти мені пропонувала дещо розповісти?».

Що ж неправильно показано в порно?

а). Тривалість статевого акту.

Кожен раз згадую свою першу лекцію з сексуальної грамотності для підлітків. Батьки заявили, що всі їхні діти дивляться порно, і хтось повинен пояснити їм, що це перекручена інформація, в житті все по-іншому. Я зайшла в клас і попросила підняти руки тих, хто не дивився порно. 32 руки злетіли догори. І тоді я запропонувала пограти в «Що? Де? Коли?». Одне із питань було якраз про тривалість статевого акту. 14-річні дівчатка припустили, що статевий акт триває півтори години. У той момент я полегшено видихнула: порно дивилися.

У нормі ж статевий акт триває до 10 хвилин. І цього цілком достатньо. Дуже шкода, що навіть деякі дорослі наївно вважають, що година-півтори фрикцій дарує комусь неймовірне задоволення. На щастя, секс – це не те саме, що й статевий акт. Секс – це, перш за все, про близькість, контакт, а не про «пеніс вставляється у піхву».

б). Чоловічі й жіночі статеві органи.

Нормальний розмір пеніса – це скільки? Після гучного інтерв’ю блогерки Насті Івлєєвої підлітків складно вгамувати: «15 см – це ж катастрофічно мало?». Та це просто чудово! Якщо вірити статистиці, то у більшості чоловіків на земній кулі довжина ерегованого члену становить від 13 до 17 сантиметрів. Норма – від 9 сантиметрів. І навіть з меншими розмірами чоловіки мають партнерок/дружин і «народжують» дітей.

Важливо пояснити, що на кастингу порноакторів дійсно перевага віддається тим, у кого пеніс більший, оскільки він має ефектніший вигляд на екрані. Але в реальності такі розміри зустрічаються настільки рідко, що майже ніколи. Та й немає сенсу прагнути до 25 сантиметрів – у жінок піхва не безкінечна, і більшості може бути боляче або дискомфортно під час сексу.

Жіночі статеві органи також не реалістичні. Порноактриси нерідко вдаються до лабіопластики (видалення малих статевих губ), відбілюють зону промежини, ануса, наносять грим – всіляко прикрашають свої вульви. Але у звичайних дорослих жінок статеві органи не мають стандартів краси. Вони можуть бути дуже різноманітними – маленькими і великими, з гладенькою шкірою після депіляції і густо вкритими волоссям, з ледь помітними або ж великими звисаючими малими губами, зі шкірою різних відтінків, з яскраво вираженою асиметрією, пігментацією, родимками. І це нормально! Якщо статеві губи не заважають, не травмуються, не викликають дискомфорту, нічого з ними робити не потрібно.

На жаль, порнографія часто формує безліч комплексів як у підлітків, так і дорослих. Хлопці вдаються до різних некоректних способів збільшення пеніса за рекомендаціями з інтернету, чим часто травмують свій орган. А дівчата звертаються до інтимної пластики, що також може призводити до негативних наслідків. І при цьому й ті, й інші пред’являють завищені вимоги до партнерки/партнера.

в). Статево-рольові моделі.

Чи знаєте ви, що жінка в порно показана не як людина? Так-так. Жінка – об’єкт задоволення для чоловіка. По суті порно демонструє, що всі жінки обожнюють, коли з ними обходяться як можна грубіше, жорсткіше. І навіть від насильства отримують масу задоволення.

Чи потрібно уточнювати, що в реальності все не так? Жодна дівчина/жінка не хоче до себе такого ставлення. Секс – це коли партнери ставляться один до одного дуже делікатно, шанобливо, коректно і перед будь-яким контактом отримують згоду.

У порнографії (як і в романтичних фільмах) опускається момент, коли партнери висловлюють свою згоду на секс, обговорюють майбутню сексуальну близькість, використання контрацепції. А це надважливо! Партнери мають почувати себе комфортно, і жоден із них не повинен маніпулювати, умовляти або змушувати іншого робити що-небудь. Секс – це завжди про безпеку й задоволення. Для всіх учасників процесу, а не для когось одного.

Ще один міф – крик, стогін. Жінка не зобов’язана реагувати на задоволення звуками, якщо їй цього не хочеться. Ми всі дуже різні, і по-різному реагуємо на оргазм, приємні дотики, пестощі. Комусь хочеться стогнати або глибоко дихати, а хтось завмирає і не видає ні звуку. І це нормально!

Іспанська компанія Bijoux Indiscrets займається дослідженнями під загальною темою “Fiction versus Real Sex”. Мета проста: нагадати людям, що реальний секс далекий від того, яким його показують в порно і голлівудських мелодрамах. Одним з результатів їх роботи стала аудіо-бібліотека жіночих оргазмів, де можна послухати, наскільки різноманітно звучать люди, коли переживають пік задоволення.

г). Відсутність безпеки.

Усе, що показано в порно, – небезпечно. І пози, і сексуальні практики, і тим більше – відсутність презерватива. У пострадянських країнах зараз епідемія ВІЛ, гепатитів В, С, і будь-який секс без надійної контрацепції неприпустимий. Звичайно, за умови, що люди дбають про себе і здоров’я свого партнера/партнерки.

Якщо хочете більше знати про те, як проводяться зйомки відео 18+ і чим ризикують порноактери, – погугліть інтерв’ю. Підлітки впевнені, що за участь у порнозйомках платять величезні гроші, і через це часто романтизують професію. Але потрібно розуміти, що гонорари зовсім невеликі, і часто витрачаються на послуги проктолога, хірурга або на антибіотики.

А що ж далі?

Ваше завдання – забезпечити дитину чи підлітка альтернативною грамотною інформацією. Можна запропонувати книги про секс і сексуальність, навчальні ролики (наприклад, урок зі статевої та репродуктивної системи для 8 класу або шведський відеокурс з субтитрами російською, де є цікава інформація про пеніс, вульву й менструації).

І, звичайно ж, розмова про порнографію може стати інфоприводом для того, щоб ще раз нагадати про правила безпеки: ніхто не має права фотографувати або знімати на відео частини нашого тіла, і ми не маємо права фотографувати свої інтимні зони й пересилати їх будь-кому через месенджери чи соцмережі. Це може призвести до кібербулінгу, шантажу, вимагання, приниження, знищення кар’єри в майбутньому.

І наостанок кілька відео. Гарна доповідь про те, як порнокультура впливає на підлітків та молодь й формує неправильне розуміння близькості при сексуальному контакті. Переклад технічний.

І відео “Чому я припинив дивитися порно”. Не забудьте ввімкнути російські субтитри.

Точно варто! Ми навчаємо дітей не торкатися гарячого до того, як вони зрозуміють це на власному досвіді. Ми обов’язково розповідаємо, як правильно переходити дорогу до того, як трапиться біда. І тільки в питаннях безпеки тіла і сексуальності починаємо щось робити, коли вже сталася неприємність. Сподіваюся, ці прості рекомендації допоможуть вам.

2-3 роки: починаємо вивчати правила з брошури трусиків або спідньої білизни. Пояснюємо про інтимні частини тіла, до яких ніхто не має права торкатися: “Мама завжди запитує дозволу, перш, ніж подивитися статеві органи, а лікар може проводити огляд лише в присутності батьків!”. Обговорюємо безпечні і небезпечні дотики, хороші й погані секрети.

Щоб навчити дітей особистим кордонам, потрібно дотримуватися трьох простих правил:

1. Стукайте до кімнати, де знаходиться дитина

Приблизно з трьох років. Так! Стукати потрібно навіть до маленьких дітей. По-перше, таким чином ви вчите дитину стукати до вас і інших людей. По-друге, оберігаєте себе від незручних сцен (наприклад, мастурбації або ігор в лікаря). По-третє, показуєте дитині, що поважаєте його/її як особистість і визнаєте право на приватність.

2. Не порушуйте особисті кордони своєї дитини

Не змушуйте обніматися/цілуватися з будь-ким, якщо син чи дочка не хочуть цього. Не заходьте у ванну або особисту кімнату, якщо дитина вже почав (-ла) соромитися. Запитуйте дозвіл перед тілесним контактом (“Можна я тебе обійму?”) – це вчить дітей запитувати дозволу в інших перед будь-якою взаємодією. А згода – це важливо.

3. Не допускайте нормалізації насильства

Якщо в сім’ї порушуються кордони один одного, конфлікти вирішуються кулаками, скандалами, агресією, звучать фрази “Та розстрілювати таких потрібно!”, “Правильно зробили, що побили – тут без сили ніяк”, то сподіватися, що дитина буде вести себе інакше (в садочку, школі, житті) – нерозумно. Нормалізація насильства призводить до того, що діти засвоюють з дитинства – “Це нормально, коли сильний б’є слабкого”, “Вирішувати проблему можна і потрібно кулами” – і потім стають або жертвами, або насильниками.

3-4 роки: при навчанні дітей правилам інтимної гігієни важливо повідомити їм коректні назви чоловічих і жіночих геніталій – “пеніс” і “вульва”. Навіть якщо вам ніяково використовувати ці слова в повсякденній мові, дитина повинна їх знати. По-перше, це дає їй можливість повідомити вам, що відбувається щось недобре (порівняйте фрази “Ми грали з його перчиком” і “Ми грали з його пенісом”). По-друге, ви демонструєте, що тема для вас не заборонена, і дочка або син можуть говорити з вами про це. І не має значення – чи то захворіло щось в промежині, чи відбуваються сексуальні домагання. Детальніше про це читайте в моїй статті “5 причин навчити дітей словам “пеніс” і “вульва”.

4-5 років: деяким дітям незручно говорити людям “ні” – особливо старшим приятелям або дорослим. Навчіть їх, як коректно і комфортно вийти з неприємної ситуації: можна сказати “Я хочу в туалет” або “Мені потрібно попісяти”. І, вийшовши з кімнати, тут же попросити допомоги у батьків або іншого дорослого.

Книга “Я думав, ти мій друг” – чудовий посібник з попередження сексуального насильства. Підходить для дітей 2-7 років. Авторка Марі Ваббес. Для перегляду натисніть на зображення і гортайте.

Книга

• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 

6-7 років: коли дитина йде в перший клас, є велика ймовірність зустрітися з ексгібіціоністами (чоловіками, які демонструють свої статеві органи). Краще заздалегідь повідомити дітям, що таке явище буває і як діяти в таких випадках. Нагадаю, що ексгібіціоніст намагається домогтися від нас бурхливої реакції – переляку, збентеження, цікавості. Тому поясніть дітям, що варто якомога швидше віддалитися в людне місце і по можливості зробити вигляд, що нічого не помітили (ігнорувати). Якщо чоловік наближається або намагається заговорити – бігти з криками “Пожежа!” в бік інших людей. Молодшим школярам краще ходити удвох-утрьох. Добре, якщо серед них будуть різностатеві діти. До речі, жертвами ексгібіціоністів найчастіше стають дівчатка у віці до 12 років.

При перегляді наступного ролика ви можете ввімкнути субтитри українською:

7-9 років: якщо дитина починає самостійно їздити в міському транспорті, варто поговорити про фроттерістів. Це чоловіки, які відчувають задоволення, коли труться геніталіями об різні частини тіла інших людей. Думаю, більшість дівчат і жінок знають, про що йдеться. Однак не гребують фроттерісти і хлопчиками. Важливо ще раз зробити акцент на тому, що ніхто не має права порушувати наші кордони і використовувати наше тіло заради свого задоволення.

Що робити, якщо дитина або підліток зіткнулися з такою ситуацією? Спробувати відсунутися від цієї людини на максимальну відстань. Можна вийти на зупинці і почекати наступний поїзд/тролейбус/автобус. Можна різко обернутися і голосно сказати: “Припиніть мене торкатися!” (Часто інші пасажири заступаються за дітей) або “Пасажири, будьте обережні: тут кишеньковий злодій! Він тільки що намагався засунути руку мені в кишеню!”. Швидше за все, навколо вас утвориться невеличкий простір.

9-11 років: у цьому віці з дітьми можна говорити про згвалтування. Поясніть, що таке “згода” і хороші відносини; чому “ні” означає “ні”; з чим пов’язано, що в суспільстві прийнято звинувачувати жертву і чому це неправильно; яка поведінка не припустима на першому побаченні, а яка – і на 10-му році спільного життя; що таке маніпуляція і дискримінація. Розкажіть, що люди здатні контролювати свою сексуальну поведінку, і тому абсолютно нормально не мати сексу до певного віку і навіть у дорослому житті.

Дуже добре допомагає в таких розмовах ролик “Чай і згода”:

І ще одне важливе правило (як для дітей, так і для дорослих): краще мати смішний вигляд, але бути живим і здоровим, ніж навпаки. І якщо у вас з’явилася думка: “А чи не домагається він мене? А може, я придумую, а насправді це хороша людина?”. Ні, не придумуєте. Ні, не хороша. Будь-які наші відчуття небезпеки абсолютно об’єктивні. Ми маємо право захищати себе. І буде добре навчити цьому наших дітей.

Як відповісти на питання дитини “Що таке згвалтування?”

12-18 років: найважливіші теми в підлітковому віці – це утримання, сексуальні кордони, згода, контрацепція, безпека. На думку фахівця з сексуальної освіти в США Дебри Хаффнер обов’язково варто обговорити такі питання:

• Побачення (де можуть проходити, що на них допустимо, а що ні)
• Утримання від статевих контактів (пояснити, що стриманість – це не шкідливо і не небезпечно для здоров’я)
• Контрацепція, презервативи (чому презервативи – кращий спосіб контрацепції і що немає вікових обмежень для покупки кондомів)
• Межі сексуальних відносин (як ставити сексуальні кордони; чому зупинити секс і статевий акт можна в будь-який момент; як згода на секс не означає згоди на все; як заявляти про свої потреби і реагувати на чуже “ні”).
• ВІЛ/СНІД (способи передачі, як себе захистити, чому важливо проходити тестування щороку)
• Сексуальні домагання (що робити, якщо тебе примушують до чогось, домагаються, роблять непристойні пропозиції, торкаються без згоди)
• Зґвалтування на побаченні (інструкція, що робити, якщо таке сталося)
• Алкоголь, наркотики і секс (чому секс не допустимий під дією алкоголю і наркотиків, як це впливає на здоров’я, в тому числі сексуальне)
• Що робити, якщо дівчина думає, що вагітна (інструкція)
• Образ сексуальності, як його підносять в ЗМІ
• Що робити, якщо підліток думає, що заразився статевою інфекцією
• Які відносини повинні пов’язувати людей перед тим, як вони вирішать зайнятися сексом?

Пам’ятайте, що бесіди з дітьми та підлітками на різні теми допомагають вам встановити близькі довірливі стосунки, коли не страшно прийти до батьків з будь-якою проблемою. І нехай ваші діти завжди будуть у безпеці!

1. «На мене будуть кричати»

І тут же діти пояснюють: якщо мене лають за різні дурниці – розбита чашка, двійка з математики, загублений телефон – то за таке мене точно вб’ють! Згадайте себе в дитинстві й підлітковому віці – чи було вам безпечно у всьому зізнаватися батькам, бабусям-дідусям? А зараз ви точно той дорослий, до якого можна прийти з усім, чим завгодно? З будь-якою проблемою або з великою неприємністю? Чи дасте ви потрібну підтримку? Чи знайдете правильні слова? Чи зумієте впоратися з власними емоціями і переживаннями? Чи безпечно вам говорити правду?

«Моя мама класна – замість того, щоб кричати, вона зі мною розмовляє!» – саме так характеризують діти своїх батьків, які зуміли побудувати близькі і довірливі стосунки.

2. «Не хочу їх засмучувати», «Не хочу їх розчаровувати», «Мама буде плакати»

Діти чудово відчувають, що ми з вами, можливо, недостатньо зрілі і спертися на нас не можна. Тому що в складних ситуаціях дитині доведеться рятувати ще й батьків (давати їм підтримку, заспокоювати, допомагати справлятися з ситуацією або інформацією), замість того, щоб отримувати допомогу. І тоді дитина економить сили: простіше самому/самій пережити те, що трапилося, ніж переживати ще й за батьків.

3. «Мені скажуть, що« сам винен/сама винна»

Знаєте, чому так відбувається? Тому що наші діти читають ті ж соцмережі, дивляться і слухають ті ж новини, що і ми. Вони активно мотають на вус, як близькі і рідні розмірковують, коли з кимось трапляється біда.

Обікрали або пограбували?
* Куди дивився/дивилася?
* Навіщо ніс/несла з собою таку велику суму?
* Чому не взяв/не взяла таксі?

Побили?
* Навіщо провокував/провокувала?
* Чому не втік/не втекла?
* У спортзал треба ходити, щоб вміти давати відсіч!

Згвалтували?
* У чому була одягнена?
* Як нафарбована?
* Пила/не пила?
* Навіщо погодилася піти з ним/ними?

Діти це починають розуміти змалечку. І якщо стають, не дай Бог, об’єктом цькування/булінгу/домагань, прекрасно розуміють: безглуздо чекати підтримки від дорослих, які завжди звинувачують жертву, адже «я сам винен/сама винна». Це спрацьовує і в 3 роки, і в 10, і в 18.

Але крім наших дітей коментарі «сама винна» читають і чують ще й гвалтівники. Ви ж не думаєте, що вони живуть окремою групою в лісі, не маючи доступу до інтернету і ТБ? На жаль, такі люди завжди поруч – це можуть бути наші колеги, сусіди, однокласники, родичі. І звинувачуючи жертву, ми даємо їм посил: творити брудні справи можна безкарно, адже суспільство все одно візьметься з’ясовувати, у що жертва була одягнена, наскільки яскраво нафарбована, як себе вела, був у неї секс до цього чи ні, наскільки активно вона відбивалася… А гвалтівник так і залишиться невидимкою. І, швидше за все, навіть не буде притягнутий до відповідальності. Ніякої. Ніколи.

Ви ж розумієте, що ми з вами стаємо співучасниками злочинів, коли звинувачуємо жертву? А я не хочу бути співучасницею таких страшних речей. Я хочу, щоб у жертв був голос! Щоб вони не боялися заявити в поліцію, прийти до батьків або інших близьких людей і одержали не звинувачення, а підтримку! І мали можливість почути найголовнішу фразу: «Ти не винна (-ен) в тому, що сталося».

Адже жертви насправді ні в чому не винні. У них немає вибору. Я даю вам 300 відсотків гарантії, що ніхто з нас не хоче бути пограбованим, побитим, вбитим, згвалтованим, приниженим. Тільки злочинець має можливість обирати: грабувати або не грабувати, вбивати чи не вбивати, гвалтувати чи не гвалтувати… А як же ті, хто провокує злочинців? Наприклад, кладе мобільний в задню кишеню або одягає коротку спідницю? Читаючи такі коментарі, мені хочеться запитати: чи правильно я розумію, що ви цупите телефон кожного разу, коли він стирчить у когось із кишені, і гвалтуєте дівчат, які одягнені зухвало (на вашу думку)?

Не можна спровокувати людину на злочин, якщо вона не здатна це зробити.

І коли кожен з нас все це зрозуміє і перестане звинувачувати жертв, ми раптом виявимо, що діти стали звертатися до нас за допомогою (навіть в якихось дрібницях – але це теж важливо!), що жертви отримали голос і право на допомогу, що насильства стало менше, що ми раптом навчилися давати підтримку тим, хто її потребує. Утопія? Можливо, але мені хочеться вірити в краще. Для нас і наших дітей.

4. «Вони мені не повірять»

«А раптом дитина фантазує?», «Раптом він/вона все придумав (-а)?» – ці питання часто мені задають на тренінгах батьки. Окей, уявімо, що це дійсно так (і слава Богу!), але при цьому ви стали на сторону сина або доньки. Що буде відчувати дитина? Сором, провину за обман. А що буде думати? «Мама й тато мені повірили, і якщо зі мною щось трапиться по-справжньому, вони будуть на моєму боці, за мене!». А тепер інша ситуація: насильство є, а ви не вірите…

Батьки завжди повинні бути адвокатами своїх дітей. В будь-якій ситуації. Потім можна обговорювати те, що сталося, проводити роботу над помилками. Але головне завдання – бути поруч, бути опорою і підтримкою.

5. «Мені заборонять гуляти, контролюватимуть кожен крок»

Потрібно усвідомити і прийняти, що надмірний контроль і заборони завжди будуть працювати проти нас. Згадайте себе дітьми або підлітками: якщо батьки щось забороняли, ми не переставали це робити, ми просто ретельніше ховалися.

Перед батьками не стоїть завдання уберегти дітей від усіх проблем, труднощів, неприємностей, тому що це просто неможливо. Наше спільне завдання – навчити підлітків з ними справлятися, дати підтримку та ресурси, щоб будувати своє життя далі (іноді з нуля). Побудувати довірливі стосунки, щоб діти могли звертатися до нас за допомогою в будь-якій ситуації! І це набагато складніше.

6. «Ми ніколи з ними не говорили на цю тему!»

Дійсно – якщо ви ніколи не торкалися в розмові теми кордонів, насильства, тілесності, то дитина, швидше за все, до вас і не прийде. Ні з проблемою, ні з проханням допомогти/захистити/підтримати. Ніколи. Але можна жити в світі ілюзій, переконуючи себе, що «моя дитина в цілковитій безпеці», «у нас дуже довірливі стосунки», «моя дочка/мій син мені все розповідає». Так, я постійно чую це від батьків. Але діти говорять зовсім інше. На жаль… Тому обов’язково обговорюйте питання безпеки, попередження насильства, фізіології, «хороших» і «поганих» дотиків, щоб дитина розуміла: у вас можна отримати підтримку і розуміння абсолютно в будь-якій ситуації!

Більше моїх статей читайте у ФБ та Інстаграм.

Ринок секс-іграшок я вивчала більше року і хочу порадити те, що справді варто спробувати. У мене немає впевненості, що вся косметика або секс-девайси підійдуть вам на 100%, але мій досвід показує, що саме свічки, лубриканти і одноразові мастурбатори – найбільш вдалі покупки. З них і починайте досліджувати себе і свою сексуальність.

1. Свічки для масажу: розслаблення, задоволення, кайф!

Не знаю, до чого тут секс, але свічки просто приголомшливі! Я перепробувала кілька марок, і канадська Shunga Massage Candle в моєму рейтингу поки що на першому місці. Є аромати на будь-який смак, але особисто мені сподобалися полуниця, шоколад, екзотичні фрукти (з ароматом жуйки з дитинства). Є маленькі (на 3-5 раз) і великі (до 20 разів використання).

Як це працює? Ви запалюєте свічку, вона повільно тане і наповнює кімнату ароматом. Через 15-20 хвилин тепле масло виливається на тіло партнера (-ки) і можна робити розслабляючий або еротичний масаж. Свічка досить економна. Запах божественний – довго тримається на тілі. Додатковий бонус: прекрасно доглядає за шкірою, зволожує її. Повірте, вам захочеться, щоб цей аромат якомога довше залишався на тілі!

Це не БДСМ-свічки! Вони не обпалюють, створені на основі кокосового, соєвого і мигдалевого масла, тому плавляться при досить низьких температурах. Із мінусів: маленьку свічку зручно використовувати тільки перших два рази. Далі її потрібно плавити над іншою свічкою, щоб добути цінну олійку. Можливо, доведеться поміняти гніт. Зате для сауни вона підійде ідеально: просто берете її з собою і чекаєте. Ціна питання – 230-250 грн за маленьку і 680-750 грн – за велику.

2. Лубриканти: смачно, безпечно, ефективно

Ви ще не використовуєте лубриканти? Тоді ми йдемо до вас! Жартую, звісно. Але дуже рекомендую. Лубрикант – важливий елемент для занять сексом, особливо якщо ваш статевий акт триває більше 3-5 хвилин. В цьому випадку природної лубрикації дівчини/жінки недостатньо, а інтенсивне тертя викликає механічні пошкодження слизової. Це призводить до дискомфорту, запалення, підвищення ризиків зараження ІПСШ/ВІЛ. Не вірите? Тоді почитайте про це в статті гінеколога Олени Гопчук – «Мистецтво ковзання: все, що ви хотіли знати про лубриканти».

Який вибрати? Я б рекомендувала спробувати кілька. Перший – оральний, на водній основі, зі смаком, наприклад, полуниці, вишні або кавуна. Так-так, це лубрикант для орального сексу. Але його також можна використовувати і вагінально. Навіщо потрібен лубрикант при оральних пестощах? По-перше, він привносить у ваше сексуальне життя різноманіття, по-друге, рятує тих, хто не переносить смак і запах геніталій (ну раптом!), по-третє, допомагає виробленню слини. Як правило, вони не містять цукор і калорії.

Другий – лубрикант на силіконовій основі. Дуже економний, приємний для шкіри, доглядає за нею, відмінно підходить для тривалих секс-побачень і сексу під водою, зволожує, не перетворюється в липку жуйку (як лубриканти на водній основі з супермаркетів і аптек). Але! Не сумісний з силіконовими іграшками. Якому віддати перевагу? Мені дуже подобаються німецькі Pjur Original або Pjur Woman Bodyglide.

Третій – лубрикант на водній основі без гліцерину. Наприклад, Pjur Woman Nude – один із кращих у світі, розроблений спеціально для вагітних і годуючих жінок, не викликає алергії, оскільки не містить гліцерин. Рекомендую.

Є також лубриканти для веганів – зверніть увагу, якщо для вас це важливо. Вартість – від 120 до 450 грн (в залежності від виду та обсягу).

3. Мастурбатор Tenga egg: дешево і чарівно

Ідеальний подарунок для чоловіка. Можна використовувати в парі. Tenga egg – це одноразовий мастурбатор з еластомеру. При належному догляді його можна використовувати до 5 разів. Всередині є лубрикант на водній основі, якого вистачить на 2-3 рази. Виливаємо його всередину яєчка і на ободок, одягаємо на головку пеніса і рухаємося вгору-вниз.

Подібні мастурбатори пропонує також Svakom – Ice-cream Egg. Можете почати з них. А у Tenga в лінійці представлена ще маса одноразових мастурбаторів у тубах, які варто спробувати після того, як набридне Tenga egg. Так, вони трохи дорожчі, теж одноразові, але при використанні презерватива можна легко «продовжити» їхнє життя вдічі-втричі. Яєчко ж можна мити після кожного використання, акуратно сушити на рушнику і, щоб уникнути липкості, – посипати кукурудзяним крохмалем. Зроблено в Японії. Ціна питання – від 180 до 250 грн.

А ось бувалих чоловіків можна здивувати кращим у світі Tenga Flip Zero. Це багаторазовий мастурбатор. Вартість 2200-2600 грн, але він того вартий!

4. We-vibe – краща іграшка для пари

І на цьому хочеться поставити крапку, тому що тут нема про що довго писати і говорити – її потрібно використовувати! В нашій парі перший We-vibe з’явився ще років 6 тому. Правда, тоді матеріал був менш приємним на дотик, заряджати девайс потрібно було довго, розряджався він швидко. І … не прижився. Так і стояв у шафі, припадаючи пилом. Багато хто писав відгуки, що до іграшки потрібно пристосуватися, звикнути. Зараз все інакше. З першого разу ви ймовірно відчуєте велике задоволення! Усі недоліки вже усунені, є синхронізація з андроїдом або айфоном – можна займатися коханням під вібрацію улюбленої музики. І, само собою, кайф отримують обоє. Must-have для пар, в яких жінці потрібна додаткова стимуляція! Єдиний недолік – ціна: від 3300 до 4500 грн. Але якщо вибирати одну іграшку, то саме цю! До речі, на фото We-vibe Sync.

Трохи про We-vibe 4 – http://www.wonderzine.com/wonderzine/life/test-drive/218421-we-vibe

Все, припиняю співати дифірамби, переходжу до наступного пункту.

5. Satisfyer: оргазм за дві хвилини? За 30 секунд!

Найбільше захоплених відгуків за останній рік я прочитала про цей кліторальний стимулятор. І вони абсолютно заслужені. Я завжди жартую на майстер-класах по секс-іграшках, що із задоволенням дала б Нобелівську премію тому чи тій, хто винайшов таку приголомшливу штуку! Тому що це задоволення, яке не зрівняється ні з чим іншим. Іноді настільки сильне, що просто не віриш собі .. Деякі моделі можна використовувати під водою – і це окремий кайф.

Satisfyer – дешевший аналог Womanizer. На щастя, зараз його зробили менш шумним, тому немає сенсу платити більше. Вартість – від 1000 до 2200 грн. Краще купувати девайси на акумуляторах, а не на батарейках. Написано про ці секс-іграшках багато, тому рекомендую прочитати парочку оглядів від Тетяни Ніконової:

1. Ніжний кліторальний стимулятор Satisfyer
2. Кліторальний чудо-мастурбатор Womanizer

Важко себе зупинити, щоб не порекомендувати вам ще їстівне масажне масло, вібропулі, підсилювачі оргазму і секс-ігри, які можуть стати ідеальним подарунком для пари, але поки що просто побажаю вам приємних свят і багато задоволення!

Перед тим, як вручити книгу на тему сексуальної грамотності дитині, обов’язково прочитайте її самі. По-перше, тільки ви можете вирішити, чи підходить вона зараз синові/доньці або поки варто не поспішати з такою інформацією. По-друге, будете готові відповісти на питання дитини, якщо такі з’являться під час прочитання. У дошкільному віці ці книги краще читати разом, щоб мати можливість відразу обговорювати прочитане. Це не тільки корисно, але й цікаво! По-третє, ви зможете говорити з дітьми однією мовою.

Пам’ятайте, що будь-які відгуки про дитячі книжки про секс і сексуальність – усього лише рекомендації. Остаточне рішення про покупку приймаєте тільки ви. Завжди враховуйте, наскільки книга відповідає віку дитини і цінностям вашої родини.

Книги для віку 2+

У скільки починати читати «книги про ЦЕ»? Як тільки малюк починає цікавитися своїм тілом, геніталіями. Тобто приблизно в 2-3 роки. У цей час можна купити видання з анатомії для найменших. Наприклад, підійде «Моє дивовижне тіло».

«Моє дивовижне тіло»

Рут Мартін, Аллан Сандерс

Автори дуже просто і цікаво відповідають на важливі питання: звідки беруться діти, як я пісяю, чому ми такі різні, як доглядати за своїм тілом? Навіть лікарі в захваті від подачі матеріалу!

Наприклад, на питання «Звідки я?» Книга відповідає так: «Життя малюка зароджується всередині мами. Спочатку він схожий на дрібну крапельку желе! А до народження йому рости аж 40 тижнів – це близько 9 місяців. Дізнаймося, як росте маля». І тут же намальована вагітна жінка, у якої «відкривається» животик. Також показані стадії росту та формування дитини. Кращі рекомендації! Вартість 450 грн.

«Так і ні. Почуття»

Пауліна Ауд

Ця книга має бути в кожній родині, де ростуть діти від 2 до 6 років. Дуже круте видання, написане на базі правил спідньої білизни (“правил трусиків”). Як сказати “ні”, що таке добрі і погані секрети, чому не варто тягти кота за хвіст, як відрізнити безпечні дотики від небезпечних і багато-багато іншого про особисті кордони. Дуже добре описані різні емоції і почуття. Я навіть готова пробачити те, що в книзі вульва називається піхвою! Тож мої найкращі рекомендації! Вартість 290 грн.

«Звідки беруться діти»

Кэті Дейнс

Чудова книга для наймолодших. Читати можна з двох-трьох років. У виданні понад 40 віконець, які цікаво відкривати й розглядати. Неймовірно якісний друк, яскраві кольори, неймовірно гарні ілюстрації. Дуже позитивно і з величезною любов’ю розповідається про розмноження тварин, комах, риб, птахів. І, звичайно, трохи про людей.

Є прості відповіді на запитання малечі – як з’являються діти, коли народжуються, що потрібно немовлятам, як вони ростуть. Впевнена, що дівчатка і хлопчики, які з самого раннього віку вивчали книгу «Звідки беруться діти», будуть легше сприймати всю інформацію про зачаття, розмноження і народження дітей в більш старшому віці. Для першої книги про ЦЕ – ідеальний варіант. В Україні продається англійською – Where Do Babies Come From? by Katie Daynes. Вартість 300-500 грн.

«Загадка животика пані Лубіду»

Марі-Франсін Хеберт

Тексту в книзі настільки мало, що ви встигнете прочитати її прямо в книжковому магазині хвилини за три. Зате багато приємних картинок, які цікаво розглядати і, можливо, обговорювати.

Вся історія побудована на роздумах про те, хто ж живе в животику мадам Лубіду. Пташка думає, що кішка. Кішка сподівається, що мишка. Є припущення, що… м’яч. Старший син вірить, що там братик, а молодша дочка чекає сестричку.

Добре підійде дітям, які не ставлять питання про вагітність і народження дітей. Якщо ж дитина допитлива, після цієї книги доведеться йти ще за парочкою, щоб пояснити, як малюк потрапив у живіт, як його звідти дістали, яка у всьому цьому роль тата і як виходить то дівчинка, то хлопчик. Також книга ідеальна для батьків, які вважають, що в інших виданнях все занадто докладно і відверто. Тут же просто весела історія. Формат А4. Якість відмінна. Вартість 160 грн.

Книги для віку 4+

«Малечі про інтимні речі»  

Юлія Ярмоленко

Це книжка про статеві органи та гігієну для дітлахів 4-10 років. Я довго чекала саме на такий варіант книги і… не дочекалася. Є безліч крутих дитячих видань про те, звідки беруться діти, як відбувається запліднення, як маля народжується. І геть нічого про статеві органи, гігієну, «туалетну» тему, білизну, ерекції та менструації. Тому довелося писати самій у 2019 році.

У 2024 році вийшло оновлене видання “Малечі” 2.0. Я додала сім тем: вагітність, пологи (вагінальні і кесарів розтин), близнюки однояйцеві і різнояйцеві, грудне вигодовування, здорові стосунки в родині, безпека в інтернеті і дорослішання.

Вірю, що книжка вам сподобається і стане в нагоді не тільки дітям, а й дорослим. Особисто мені цієї інформації дуже не вистачало не тільки в 4-10 років, а й в п’ятнадцять (щоб не ганьбитися й не писати, що насправді і в 30). Тож хочеться, щоб сучасні діти більше знали про своє тіло, гігієну, фізіологію. Щоб не боялися звертатися до батьків, якщо щось турбує, бентежить, і краще піклувалися про здоров’я.

Тож про що книжка?

– Про назви статевих органів і їхню будову.
– Про правила інтимної гігієни для дівчаток і хлопчиків.
– Про те, як безпечно користуватися громадськими вбиральнями.
– Про те, як правильно ходити в туалет по-великому.
– Звідки беруться діти: вагітність, пологи.
– Про менструації, ерекції, засоби гігієни, білизну, ріст грудей, презервативи й усе, що цікавить дітей цього віку.

Зараз видається тільки українською видавництвом “Віхола”. Придбати в Україні можна в книгарнях та на маркетплейсах. Для Європи, США, Канади – просто загугліть назву книги і країну. Книга також видавалася англійською – “Private needs explained to kids” (залишки можуть бути на різних сайтах). Вартість нової актуальної “Малечі” – 295 грн.

«Не в капусті й не лелека»

Анна Герцог, Жоэль Турлоніас

Є українською та російською мовами. Вартість 150-180 грн. Я дуже рада, що маю невелике відношення до цієї книги. По-перше, презентувала її на Львівському книжковому форумі-2017, по-друге, писала рецензію для yakaboo. Книга класна! Особливо, коли береш її до рук, і розумієш, наскільки крутий друк, формат, палітурка. А які прекрасні малюнки! Ідеально підходить для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку (від 2 до 8 років), а також для сімей, де чекають на другу, третю чи четверту дитину. Можливо, відразу найменшим буде цікаво розглядати лише малюнки, а батькам доведеться дещо спростити текст, якщо він виявиться досить складним для малюка.

На які питання є відповіді? Як працюють гормони, що таке матка і чому вона не може лопнути, трохи про секс і зачаття, які на смак навколоплідні води, про різницю між двійнею і близнюками, що таке штучне запліднення, з чого починається вагітність, чому діти схожі на своїх батьків і багато інших. У книзі не показані пологи і немає відповідей на деякі популярні дитячі питання, але ще раз повторюся: книга для найменших.

«Я і він. Про хлопчаче без секретів»

Юлія Смаль

Тільки українською. Для 5-9 років. Захоплююча розповідь 6-річного хлопчика Макса про те, як він досліджував пеніси. Чудова книга для допитливих дітей. Ілюстрацій мало, зате піднімається багато важливих питань, які хвилюють хлопчиків у цьому віці: як влаштовані чоловічі статеві органи, які у них функції, чому у різних людей вони мають різний вигляд, чому захворювання сечо-статевої системи – це не тільки неприємно, а й небезпечно. Впевнена, що книга сподобається і дітям, і їхнім батькам концентрацією корисної інформацієї, яку можна обговорювати легко і з гумором.

Минулого року вийшла книга і для дівчаток – «Віточка-квіточка і її дівочі секрети» (10+). Це справді корисні і потрібні видання. Вартість 350 грн.

«Майя та її мами»

Лариса Денисенко, Марія Фоя

Дуже зворушлива, чесна і важлива книга. Вона не про секс, а про родини. Про те, що всі ми різні, але нам однаково потрібні рівні можливості, безумовна любов і розуміння. Адже це і є основа статевого виховання – толерантність, прийняття і довірливі стосунки. Для дітей від 4 до 10 років. Зараз книги, на жаль, нема у наявності.

«Відверта розмова про «ЦЕ»

Свого часу це була найоптимальніша книга з сексуальної освіти для дітей від 5 до 10 років (видавництво рекомендує для 6-12 років). Вартість близько 390-420 грн. Багато малюнків, діалогів на найрізноманітніші теми, розповідь ведеться в художньому стилі.

Починається книга з азів – тіло і відчуття людини, будова статевих органів, різниця між хлопчиками і дівчатками. З кожним розділом теми ускладнюються і поглиблюються: розглядаються статева зрілість, зміни в тілі під час пубертату, стосунки між людьми, сексуальний потяг. І, звичайно ж, описано зачаття, внутрішньоутробний розвиток, пологи, усиновлення, контрацепція. Окрема вдячність авторам за частину «Про що не можна мовчати», де описані дотики – приємні і неприємні, секрети, про які не варто мовчати, і в цілому про сексуальне насильство. Наприкінці книги є рекомендації для батьків і вихователів – навіщо потрібна ця книга, як її читати, що таке правильне сексуальне і емоційне виховання дітей.

Моя думка: зараз є більш класні видання з сексуальної освіти для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Та і згадка про “вєлікого русского композитора” Прокофьєва псує усе враження. Тому не раджу. Потребує значного осучаснення.

«Звідки я взявся? Правдиві відповіді на «незручні» запитання»

Хосе Р. Діас Морфа, Катерина Марассі Кандія, Пілар Мігальон Лопесоса, Мерседес Палоп Ботелья

Є українською та російською мовами. Вартість – 300-350 грн. Підходить для віку від 5-6 років до 8-10. На даний момент видання вже застаріло. Надайте перевагу іншим книгам.

Хороші ілюстрації, непоганий текст. Тут і про фізіологію, і про статеві органи, і про мастурбацію, і про зачаття, і про вагітність/пологи, і про контрацепцію. Дуже легко, позитивно, делікатно. Сподобалося, що книга говорить про різноманіття: і сім’ї бувають різні, і діти приходять до батьків по-різному, і для любові немає стандартів. Сподіваюся, питання сексуальної орієнтації (гетеро-, гомо-, бі-) вас не злякають, так як зараз вони піднімаються практично в кожному виданні із серії «дітям про секс». І це правильно. Також порушено тему сексуального насильства і вміння говорити «ні», пару сторінок присвячено тому, що таке СНІД і як він передається. У книги також цікава структура, так як є глави для дорослих (мам і тат) з інформацією для роздумів.

І є в книзі «Звідки я взявся?» – словничок з 78 термінів, які допоможуть батькам відповісти на непрості запитання дітей. Наприклад, що таке презерватив, сексуальність, прокладка, овуляція, статевий акт, клітор, кесарів розтин, оргазм, ерекція. Можливо, не всі визначення вам сподобаються, але як шпаргалка – чудово.

«Звідки беруться діти»

Рейчел Грінер, Клер Оуен

Ця книга англійською є у мене вже роки зо два. Вона досить проста, з мінімумом тексту, і дуже інклюзивна. Наприклад, у виданні нема мам і тат, є “людина, яка тебе народила”. Або “людина з пенісом”, “людина з вагіною”. Як на мене, то ідеально підійде для ЛГБТ-родин і сімей, що всиновили дитину.

На жаль, і цю книгу не оминули міфи: поширюється неправдива інформація про найбільш сильний і швидкий сперматозоїд (це не так!), а до інтерсекс-людей вживається некоректний термін “інтерсексуальні” (інтерсекс не відноситься до сексуальності ніяким боком!).

У книзі розповідається про секс, інсемінацію (введення сперматозоїдів безпосередню в матку через трубочку – я не впевнена, що всі дорослі про цей метод зачаття знають), про ЕКЗ,  сурогатне материнство. Також пояснюється, як так виходить, що інколи народжуються однояйцеві чи різнояйцеві близнюки. Є детальна розповідь про пологи (як через піхву, так і кесарів розтин). А наприкінці книги є глави “Що таке стать людини?”, “Чому деякі вагітності не розвиваються?”, “Що відбувається, коли дитина народжується зарано?” і невеличкий глосарій із поясненням термінології. Вартість 350 грн.

«Безпека в інтернеті»

Дженніфер Мур-Маллінос

Книгу «Безпека в інтернеті» я купила «за компанію». Вона недорога і по «моїй» темі. Рекомендую дітям від 5 до 10 років. Старшим, швидше за все, буде не цікаво, тому що історія, розказана у книзі, досить примітивна. Коротко: школярки знайомляться в соцмережі з хлопцем. Той виявляється не підлітком, а дорослим, і починає переслідування.

Якщо не знаєте, з чого почати розмову з дітьми про безпеку в інтернеті або як з дитиною скласти правила використання соцмереж та перебування на різних сайтах, це видання – саме для вас. Останні сторінки розраховані на батьків, і базові правила там є, можна взяти їх за основу. Але я б рекомендувала всі пункти розширити і доповнити, обговоривши з дитиною кожен момент. Вартість 50 грн.

Книги для віку 7+

«Мія дорослішає» і «Бруно дорослішає»

Моніка Пейткс

Книги про дорослішання дівчаток і хлопчиків. Із плюсів: естетично гарні, зручний формат, прекрасні малюнки. І на цьому плюси закінчуються.

Із мінусів (і їх досить багато): у книзі про Мію підтримуються стереотипи,  що волосся треба голити («це набагато красивіше»). Щодо тампону вжито некоректне порівняння: «тампон вводиться в піхву, так само, як ми робимо, коли кров тече з носа». Ні, не так само. Якщо ввести тампон не достатньо глибоко, це може призвести до запаморочення і навіть втрати свідомості. У рекомендаціях є перебування на сонці, хоча зараз лікарі цього не радять. У книзі про Бруно вживаються такі слова як орхідометр, крипторхізм і гінекомастія, значення яких знають тільки спеціалісти. Дітям від 7 до 11 років (а саме для цього віку підходять ці видання) такі складні терміни точно не потрібні. І щодо здорового харчування у мене дуже багато питань. На щастя, альтернатива цим книгам в Україні є.

«Як я дорослішаю»

Аніта Найк, Філ Вілкінсон

Хочу порекомендувати вам дві круті книжки про дорослішання дівчат та хлопців, що вийшли у видавництві «Книголав». Їх варто придбати в сімейну бібліотеку, якщо в родині підростають допитливі діти, які цікавляться своїм тілом, фізіологією, сексом, дітонародженням, почуттями, гігієною. І, звісно, якщо ви хочете, щоб вони були грамотними й здоровими. Ідеально для 7-12 років.

Після моєї рекомендації «Як я дорослішаю. Посібник для дівчат та хлопців» в інстаграм-блозі мені написала підписниця: «Я придбала. Це неймовірно круті книжки! Перш, ніж подарувати племінникам, прочитала сама. І просто не могла відірватися. Як же мені не вистачало такої важливої інформації в підлітковому віці! Скількох проблем, хвилювань та побоювань можна було б уникнути!».

Книжки гарні, написані неймовірно цікаво й просто, є базова інформація про головне. А ще мені подобається, що в кінці посібника для дівчат є інформація про дорослішання хлопців. І навпаки. Це класно! Бо й хлопці, й дівчата мають знати фізіологію один одного. Так їм буде простіше порозумітися – і в школі, і в дружніх стосунках, і в шлюбі. Тому від усього сердця раджу!

Вартість 300-350 грн за одну.

«Книжка, яка нарешті пояснить тобі геть усе про дівчаток і хлопчиків»

Франсуаза Буше

Ну дуже смішна й позитивна книжка! Чудовий подарунок дівчаткам і хлопчикам від 7 до 12 (хоча на обкладинці зазначено 9-13). Невелика за форматом. Тексту настільки мало, що навіть справжні ледарі не встигнуть втомитися від читання. Зате багато малюнків, які можна довго розглядати, шукати в них прихований сенс, інтерпретувати по-своєму. І дискутувати! З батьками, бабусями і дідусями, сестрами і братами, друзями та однокласниками.

Підходить сім’ям з прекрасним почуттям гумору, які усвідомили, що ніяких «ніжних принцес» і «справжніх чоловіків» ростити не треба. Любов, підтримка і прийняття допоможуть дівчаткам і хлопчикам знайти себе в цьому житті. Однак будьте уважні! На сторінках живе черв’як-гермафродит (мій улюбленець). І згадуються люди-трансгендери. А також одностатеві стосунки. Але це не заразно, інфа 100%.

Не про секс, а про рівність. 250 грн.

«Книжка, яка нарешті розкаже тобі геть усе про любов»

Франсуаза Буше

Бачите оцей навіжено-рожевий колір на обкладинці? Уся книга така – навіжено-скажена! Як і в попередній – мало слів, але багато смішних ілюстрацій, жартів, гумору. Написано, що від 10 років, але комусь точно сподобається і в 8, і в 9 років. Адже тема любові і кохання часто актуальна до початку підліткового віку.

Не чекайте від видання якоїсь глибокої серйозної інформації. Чекайте легкості і гарного настрою від прочитання. Авторка спонукає розмірковувати, дискутувати, обговорювати якісь важливі питання і проблеми. І багато-багато сміятися! Прекрасно підійде на подарунок племінникам і племінницям, хрещеникам і хрещеницям, які люблять подуркувати і цінують гумор. Придивіться також і до інших книжок цієї авторки. Вартість 250 грн.

Які книжки про тіло, фізіологію, секс, згоду й безпеку купити підліткам від 11 до 18 років, читайте тут.

п.с. Цей список книг буде час від часу поновлюватися. Якщо у вас є книги для дітей і підлітків «про ЦЕ», яким ви готові дати найкращі рекомендації, – буду вдячна за інформацію в коментарях!

1. Безпека. Попередження насильства

Правильні назви статевих органів допомагають дитині уникнути насильства. Більшість батьків дивується, мовляв, як це взагалі пов’язано? Однак зв’язок найбезпосередніший! Це дає дітям потрібні слова не тільки для розповіді про те, що з ними вже сталося, а й для припинення ситуацій, коли відбувається щось некомфортне.

Секс-педагог з Торонто Ліба Спрінг розповідає про страшну історію однієї жінки, яка зазнала сексуального насильства в дитинстві. Тоді єдиним словом, яке вона знала для позначення вульви, було «печиво». Коли вона намагалася розповісти вчительці про те, що хтось хоче її печиво, педагог відповіла: потрібно ділитися. І насильство проти дитини продовжувалося. У дівчинки просто не було слів, щоб зрозуміло донести свої переживання і розкрити злочин.

Тому якщо батьки з дитинства навчають дитину правилам безпеки, розповідають про інтимні місця, які ніхто не має права дивитися чи чіпати, дають геніталіям чіткі і зрозумілі назви, показують, де вони знаходяться (так само, як показують і називають інші частини тіла: очі , вуха, руки, ноги), дівчатка і хлопчики отримують не тільки інструменти для попередження насильства, а й право говорити на цю тему з мамою-татом і просити у них допомоги.

Дослідження 1995 року показало, що деякі сексуальні злочинці уникають дітей, які знають правильні назви своїх статевих органів: це говорить про те, що ці дівчатка і хлопчики також отримали освіту щодо сексуальності та безпеки. А значить, ними складніше маніпулювати.

2. Прийняття свого тіла, розуміння фізіології

Сексуальне виховання починається з навчання дитини основам гігієни, а вже через них – розуміння своєї фізіології, анатомії. Ви уявляєте, як можна розповісти дівчинці або хлопчикові про послідовність гігієнічних процедур без називання статевих органів і їх складових? Я – ні. І це одна з причин, чому більшість сучасних дорослих погано знайомі з правилами інтимної гігієни. Не маючи елементарних знань, вони не можуть навчити таким простим речам своїх дітей. Адже їм теж ніхто не говорив, що «пеніс потрібно мити проточною теплою водою, приділяючи особливу увагу крайній плоті, а яєчка і промежину обполіскувати в останню чергу» або «вульву варто мити проточною водою у напрямку від лобка до промежини, ретельно прибираючи смегму між зовнішніми і внутрішніми статевими губами». І абсолютно точно мало хто знає правила догляду за анусом після акту дефекації.

Якщо дитина дізнається назви статевих органів через правила гігієни в 2-4 роки, вона буде сприймати ці слова як природні й нормальні. Дорослі вважають, що точні терміни для частин тіла повинні бути замінені іншими словами, тому що ці слова «погані», і тому діти не повинні їх використовувати. Однак назви геніталій такі ж нормальні, як і назви інших частин тіла. Коли ми використовуємо евфемізми, ми прищеплюємо дитині, перш за все, неправильне ставлення до свого тіла.

Пеггі Оренстейн в своєму виступі на TED «Що думають дівчата про своє задоволення від сексу» зазначила: «Починаючи з дитинства, батьки хлопчиків будуть називати всі частини їх тіла. Про пеніс вони скажуть хоча б: «це твоя пі-пі». Батьки дівчаток переходять від пупка відразу до колін, а вся область між ними залишається безіменною. Немає способу краще вивести щось за рамки обговорень, ніж не дати цьому назви».

І тут же згадується дуже наочна історія з книги Ів Енцлер «Монологи вагіни»: «Одна молода в’єтнамська жінка повідала мені історію, яка трапилася з нею в п’ять років. На той момент дівчинка тільки приїхала в Америку і ще не говорила англійською. Дитина впала на пожежний гідрант, граючи з подружкою, і порвала собі вагіну. Так як вона не могла розповісти, що сталося, то просто сховала закривавлені трусики під ліжко. Мама знайшла їх і вирішила, що дочку згвалтували. Маленька дівчинка не знала слів «пожежний гідрант» і не зуміла, як пояснити батькам, що відбулося насправді. Ті, в свою чергу, звинуватили в згвалтуванні брата її кращої подружки. Дівчинку терміново відвезли в лікарню, і там кілька чоловіків стояли навколо кушетки, розглядаючи її розкриту беззахисну вагіну. Потім, по дорозі додому, вона помітила, що тато навіть не дивиться в її бік. В його очах дочка стала використаною, зіпсованою жінкою. З тих пір він так ніколи на неї більше і не дивився».

Розуміння функціонування свого тіла також безпосередньо пов’язане з дотриманням правил безпеки. Наприклад, деякі жінки не користуються тампонами, оскільки бояться, що вони «загубляться» в піхві. І в той же час дуже багато людей звертається до проктолога, тому що дійсно загубили огірок або викрутку в прямій кишці. Чи потрібно нагадувати, що це дуже небезпечно?

3. Здоров’я. Локалізація проблеми і болю

Якщо в нашому тілі є «сліпі зони», про які не прийнято говорити, або які вважаються ганебними, «нехорошими», – це привід ігнорувати також захворювання і проблеми цієї області. І якщо жінки, в основному, змушені відвідувати гінеколога (часто примусово або через вагітність/пологи), то рідко який чоловік доходить до кабінету андролога (фахівця із чоловічої статевої системи). А про похід до проктолога взагалі не може бути й мови, хоча геморой зараз зустрічається у кожного другого після 30 років і практично у кожного першого після 45. Чи згодні ви ризикувати здоров’ям вашої дитини?

Дайте своїм дітям інструмент у вигляді правильних слів, щоб у разі виникнення проблем з геніталіями дитина могла описати локалізацію і характер болю/дискомфорту. Це значно допоможе в діагностиці та лікуванні, а також в поширенні культури профілактики захворювань.

«Знаючи правильні назви статевих органів, діти відчувають, що в них є дозвіл вільно розмовляти зі своїми батьками, коли виникають питання, – каже Одрі Растін, менеджер з профілактики дитячого насильства в Торонто. – Точне називання також сприяє розвитку здорового і позитивного образу тіла. Ми не створюємо псевдоніми для рук, ніг, вух або очей. Жодна частина нашого тіла не повинна бути таємною або ганебною».

4. Задоволення. Нормальне ставлення до сексуальності

Чим більше заборон на власну сексуальність отримує людина в дитинстві та підлітковому віці, тим більше проблем виникає у неї з отриманням задоволення від дотиків, поцілунків, сексу в дорослому житті. Чим більше обмежуючих переконань з минулого буде у хлопця чи дівчини («Секс – це брудно», «Сексуальні бажання потрібно пригнічувати», «Від сексу отримують задоволення тільки збоченці»), тим менше радості, позитиву, насолоди зазнають вони в ліжку.

У мене були дві клієнтки, які жодного разу не відчували задоволення від сексу. Причини ті самі: переконання, нав’язані в 10-17 років. Одна, займаючись сексом з чоловіком, постійно «чує» голос мами: «Сплять з чоловіками тільки повії. Пам’ятай, ти не така!». І прибрати маму з ліжка не вдається вже багато років. Друга вважає свої статеві органи «брудними» (твердження бабусі), ніколи на них не дивилася і не дозволяла своїм партнерам робити це. Тому секс – тільки в темряві, тільки в певних позах і при «правильних» умовах, що абсолютно не сприяло задоволенню і розслабленню.

Пеггі Оренстейн, про яку я вже згадувала вище, сказала: «… діти йдуть на уроки статевого виховання і дізнаються, що у хлопчиків є ерекція і еякуляція, а у дівчаток … місячні і небажана вагітність. […] Ми ніколи не говоримо «вульва» і вже точно ніколи не вимовляємо «клітор». Не дивно, що менше половини дівчат віком від 14 до 17 років коли-небудь мастурбували. А потім вони вступають в партнерські відносини, і ми очікуємо, що якимось чином вони будуть думати, що секс – це про них, і що вони зможуть озвучити свої потреби, бажання, обмеження. Це нереально”.

Дійсно, засвоюючи правильну лексику в дитинстві та підлітковому віці, маючи досвід спілкування на теми сексуальності, вступаючи в статеві відносини, простіше не тільки почати говорити з партнером про секс (що подобається, чого хочеться), але і чітко позначити кордони (що не подобається, що неприпустимо або неприйнятно), протистояти насильству і маніпуляціям.

5. Впевненість в собі, відчуття власної цінності

Діти, які не отримують відповіді на свої запитання про зачаття, вагітність, пологи, статеві органи, відносини між дорослими, йдуть задовольняти цікавість до однолітків, старших друзів/знайомих або в інтернет. Якщо ж батьки всіляко ігнорують геніталії – не дають їм назви або говорять алегорично, демонструють свій сором при згадці цієї теми – дитина знайде інші шляхи пройти статеву ідентичність і отримати підтвердження: так, у тебе є пеніс/вульва. Фахівці запевняють, що частіше за все це призводить до демонстрації своїх статевих органів іншим дітям або дорослим. Звідси часто ростуть ноги появи інтимних фото в інтернеті, і як наслідок – шантаж, висміювання. Заперечуючи сексуальність наших дітей, їх право на інтерес до цієї теми і задоволення усіляких питань, ми підштовхуємо їх до ранніх експериментів, до пошуків відповідей поза сім’єю, де завжди небезпечно.

«Чому ми так боїмося слів «пеніс», «вульва», «мошонка», «клітор», «промежину», «уретра», «внутрішні і зовнішні статеві губи», «крайня плоть»? Нам здається, що є якась прямий зв’язок між зазначенням частин тіла і сексом, і якщо дитині їх не повідомити, то ми таким чином підтримуємо її «невинність». Однак дорослі плутають поняття «невинність» і «невігластво» – між ними величезна різниця. Незнання дуже небезпечно!» – наголошують канадські і американські фахівці.

Знання свого тіла, розуміння всіх фізіологічних процесів дають людині впевненість в собі. Якщо я в курсі, як функціонує моє тіло, я точно знаю, коли зі мною все ок, а коли варто звернутися до лікаря, щоб попередити захворювання.

І замість висновків розповім вам історію. На одному з тренінгів для десятиліток я згадала слово «пеніс» – аудиторія вибухнула реготом. Однак коли озвучила назви жіночих статевих органів («піхва» і «вульва»), запанувала повна тиша. «А що це?» – запитав один із учасників. Я почала пояснювати, і через хвилину він радісно закричав: «Я зрозумів! Це «кицька»!». У цей момент я раптом усвідомила, що наші діти і підлітки від слів «піся» і «пісюн» переходять до більш дорослих евфемізмів, і, по суті, зовсім не знають нормальних слів для позначення статевих органів. Тому зараз я постійно говорю батькам: якщо ви не дасте своїм дітям нормальну лексику для геніталій, вони будуть використовувати слова, написані на паркані. Вибір за вами.